10 днів, як я в Україні. Зрадів, що побачив родичів та дуже близьких для мене людей, але доведеться повернутись на мою другу Батьківщину, котра ще не встигнула мене обламати по повній програмі. Може напишу колись більше про своє перебування тут.
Приємно побачити такий малюнок в Запоріжжі
Сьогодні гуляли в порту імені Леніна (стара совкова назва) і компанія неподалік говорила про “Свіжу Кров” на М1, і про Запорізький гурт “аРеНБі” в цьому проекті. Ну і щось про Положинського вони там теж говорили.
А я вам Роллік’с підганяю послухати, саме з кровавої передачі
Як Тимошенко не старатиметься, а Янукович все-одно буде президентом, навіть Барак Обама визнав цей факт. Одразу скажу, що я не підтримую жодного кандидата.
Питання мови зараз актуально, влада змінюється, а як відомо: “нова мітла…”
Що ж тепер буде з українською мовою? Янукович каже, що треба захищати російську на сході України. Захищати від чого/кого?
10 років я прожив у Запоріжжі. 8 років до того в Запорізькій області. Так от в області більше говорять українською мовою. Звичайно не без суржика, але українською. В селах між Донецьком, Запоріжжям та Дніпропетровськом люди спілкуються українською.
На мою думку мова розвиває, прищеплює любов до країни. Я вже писав про мовну ситуацію. Хто зараз любить Україну? Впевнений, що більшість з вас залюбки звалили б за кордон, десь у Європу чи США. І це не дивно.
Є бажання. Єдине бажання. Жити в країні де тебе поважатимуть. Де кожен отримуватиме достойну винагороду за свою працю. Жити в державі де лікарі, вчителі… не змушені виживати. Сатистика жахлива річ. Але 25% українців живуть за межею бідності. Це значить, що мінімальна заробітна платня 800 гривень = 100 доларів = 75 євро = 66 фунтів. Тихо. Не кажіть ні кому. Соромно. На такі гроші навіть існувати складно.
І де тоді буде повага до мови, традицій, історії?!
Моя прабабуся поважає Сталіна більше, ніж усіх українських політиків. Їй 83 роки, вона пережила голод, війну, яка відірвала її від дому і змусила працювати в Німеччині декілька років. Одного разу, коли я розпитував про голодомор вона сказала мені: “А 600 гривень пенсії - це не геноцид?!?!”
Наболіло. Не звертайте увагу.
Чи заговорить колись українська нація українською? Від Донецька до Львова, Від Києва до Севастополя і т.д. Так само, як французи спілкуються французькою, німці - ннімецькою, англійці - англійською…
Я не маю якихось статистичних данних, але впевнений, що більше 80% населення запорізької, донецької, харківської, дніпропетровської, одеської та деяких інших областей, спілкуються, хай їй гець, російською мовою (і я частіше теж )
Так історично склалось чи ми не хочемо змін? Чи що?
Свіжі коментарі