20 Кві 2010
ТарасКатегорія сподобалось Теги: життя, НЕпол:тика, С. П., УКРАЇНА, Це дупа!
Сашко Положинський просив запустити в мандри уривок з книги Миколи Мироненка - “Планета Антуана”
Справді, все написано влучно. Прикро, що є саме так і буде ще довго.
Летаргічний сон огорнув тебе, Україно!
Століття поневолення і гноблення зробили тебе байдужою і апатичною. Ти втратила цікавість і бажання до поривань, а твої прагнення звелися до одного – вижити.
Подарована тобі свобода і незалежність на деякий час захопили тебе, та життєві труднощі і галасливі лідери швидко втомили. Свобода – це не твоя стихія, сучасний українцю. Ти злякався її буяння і відповідальності, яку вона накладає на кожну людину. Незалежність – для інших. Скільки “зайвих” турбот. Ти не звик до цього. Ти не боровся за них. Не ти падав мертвим під Полтавою, гнив у таборах Воркути і Магадана.
Нащадки героїв виявилися “замішаними” на суміші покори і мовчання, боягузтва і безвихідності, аморальності і неповаги до інших людей. Зв’язок поколінь розірвався. Зникли покоління романтиків та ідеалістів. Їм на зміну прийшли холодні, раціональні юнаки, які на хвилі звільнення роблять кар’єру і, що найгірше, – хочуть скористатися зубожінням людей для створення власного добробуту. Вони одночасно політики і бізнесмени, проповідники і рекетири, коли потрібно, стають набожними, хоч не вірять ні в Бога, ні в чорта. Їм хочеться думати, що це вони отак за місяць, за рік вибороли свободу, знищивши жахливу потвору.
Не перебільшуйте і не втішайте себе ілюзіями. Це зробили не ви. Є закономірним, що диктатури, імперії гризуть самі себе. А допоміг їм у цьому “святий Михайло” з товаришами. І тому до кінця життя усі повинні молитися за них.
А у тебе, сучасний українцю, усе попереду. Свободу і незалежність легше отримати, ніж утримати і правильно розпорядитися, тобто примусити їх працювати на щастя і добробут усіх людей України. До того ж ти з самого початку робив так багато помилок, що виправити їх буде важко. Тому негайно берися за роботу. Її перед тобою – непочатий край. Поглянь на цих змучених нестатками людей, на малих дітей, які протягують руки за милостинею. Якщо ти їх не бачиш, значить, погані твої справи. Значить, ти дивишся в протилежний бік і думаєш тільки про тимчасову власну вигоду. Значить, Українській революції не вистачає універсальності ідеалізму і звичайної справедливості.
…Щось не спрацювало у механізмі переходу до незалежності. Історія ще довго буде розбиратися з цим феноменом. Республіка, яка мала найбільші і найкращі можливості і якій усі пророкували блискуче майбутнє, опинилася в жалюгідному стані. Замість будівництва нових підприємств і переорієнтації існуючих відбувалося руйнування. Замість покращення життя людей – повне зубожіння 90% населення. І так рік за роком… І ніякої перспективи попереду.
…Сьогодні чесність не в пошані також. В країні панує моральна криза. Така трагедія нашого знищеного покоління. На зміну колишнім, нечесним, прийшли в основному ті ж самі люди, тільки вже в новому амплуа – “демократів”, по дорозі прихопивши ще нових нечесних. Та чекати чесних ми не маємо часу. Вихід – жорсткий контроль. Демократія неможлива без контролю влади народом. Сьогодні такий контроль повністю відсутній.
Пробудись, Україно! Відправ у відставку усіх цих “учнів-любителів” і знайди мудрих людей, які витягнуть тебе з цієї помийної ями, куди затягнули тебе ці шукачі скарбів. Зроби це заради свого майбутнього, заради нині сущих, заради десятків мільйонів загиблих.
Микола Мироненко.
19 Бер 2010
ТарасКатегорія обережно Теги: життя, Фото, Це дупа!, час, Я
Так, життя йде, ні воно не просто йде, як можна гуляти по площі, чи проспекту, воно біжить. Біжить, як під час кросу на фізкультурі, коли тебе змушують бігти. Спочатку нормально, а потім не дуже подобається. А в кінці ти вже ніякий. Ну, я саме так бігав на фізрі. З кожним днем розумію, що час пролітає дуже швидко і вже нічого не повернути назад. І скільки років мені треба, щоб я зміг отримувати повне насолодження від життя, я не знаю. І від такого почуття невпевненості, якось не по собі. Що поробиш?! Та нічого. Тому якось гребеш. Намагаюсь до всього ставитись легше та з позитивом. Вірю, що все буде добре. От тільки коли?
Ну і в кінці фоточка, бо просто так захотілось.
19 Лют 2010
ТарасКатегорія обережно Теги: дратує, життя, УКРАЇНА, українці, УкрМова, Це дупа!, час
Предлагаем купить наушники AKG, Sony, беспроводные
Як Тимошенко не старатиметься, а Янукович все-одно буде президентом, навіть Барак Обама визнав цей факт. Одразу скажу, що я не підтримую жодного кандидата.
Питання мови зараз актуально, влада змінюється, а як відомо: “нова мітла…”
Що ж тепер буде з українською мовою? Янукович каже, що треба захищати російську на сході України. Захищати від чого/кого?
10 років я прожив у Запоріжжі. 8 років до того в Запорізькій області. Так от в області більше говорять українською мовою. Звичайно не без суржика, але українською. В селах між Донецьком, Запоріжжям та Дніпропетровськом люди спілкуються українською.
На мою думку мова розвиває, прищеплює любов до країни. Я вже писав про мовну ситуацію. Хто зараз любить Україну? Впевнений, що більшість з вас залюбки звалили б за кордон, десь у Європу чи США. І це не дивно.
Є бажання. Єдине бажання. Жити в країні де тебе поважатимуть. Де кожен отримуватиме достойну винагороду за свою працю. Жити в державі де лікарі, вчителі… не змушені виживати. Сатистика жахлива річ. Але 25% українців живуть за межею бідності. Це значить, що мінімальна заробітна платня 800 гривень = 100 доларів = 75 євро = 66 фунтів. Тихо. Не кажіть ні кому. Соромно. На такі гроші навіть існувати складно.
І де тоді буде повага до мови, традицій, історії?!
Моя прабабуся поважає Сталіна більше, ніж усіх українських політиків. Їй 83 роки, вона пережила голод, війну, яка відірвала її від дому і змусила працювати в Німеччині декілька років. Одного разу, коли я розпитував про голодомор вона сказала мені: “А 600 гривень пенсії - це не геноцид?!?!”
Наболіло. Не звертайте увагу.
04 Лют 2010
ТарасКатегорія обережно Теги: інтернет, дратує, соціальні мережі, Це дупа!
Рекомендую:
Best 2010 movies to download online
Оригинальные подарки на 14 февраля в интернете
Давайте поговоримо про вплив соціальних мереж на людину! Тема як ніколи актуальна, бо разом з стрімким збільшенням кількості користувачів інтернету збільшується кількість зареєстрованих на таких сайтах як у контакті, однокласники та інші. Вже звичкою стало хоча б раз на день посидіти в контакті і почитати, подивитись, що там відбувається в житті друзів, а також друзів ваших друзів та їх друзів. І ніби нічого страшного в цьому нема. Але все добре коли в міру… Є особи, які кожного дня просиджують на таких сайтах по 4, 5 або ж навіть по 6, 7 годин. Так виникає залежність приблизно така ж як від куріння чи алкоголю!
У правилах користування контактом є попередження, зміст якого приблизно такий: якщо ви не можете втриматись від перебування на сайті, то видаліть свою сторінку та постарайтесь не заходити сюди найближчим часом. Як би ж було так просто…
Щодо мене, то я зареєстрований в контакті, але стараюсь заходити лише за потребою. Все ж таки соціальні мережі мають свої плюси, але про це потім!
П. С. Як вплинули соціальні мережі на тебе?
http://blogun.ru - это крупнейший в Рунете организатор рекламных кампаний в блогосфере!
Назад Попередні дописи
Свіжі коментарі